оскаженілий

оскаженілий
-а, -е, розм.
1) Дієприкм. акт. мин. ч. до оскаженіти.
2) у знач. прикм. Який від гніву, люті, ненависті і т. ін. став нестямним; вкрай розлючений. || Який виражає нестямну лють, ненависть і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "оскаженілий" в других словарях:

  • оскаженілий — дієприкметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • оскаженілість — лості, ж., розм. Стан за знач. оскаженілий …   Український тлумачний словник

  • оскаженіло — розм. Присл. до оскаженілий 2) …   Український тлумачний словник

  • несамовитий — I 1) (який перебуває у стані сильного душевного потрясіння, збудження, не здатний контролювати свої вчинки); шалений, ошалілий, ошаленілий (від збудження, роздратування, гніву тощо); скажений, оскаженілий, осатанілий (від роздратування, гніву… …   Словник синонімів української мови

  • лютий — I 1) (дуже сердитий), злющий, затятий, заклятий, роздратований, розлючений, розлютований, роз ятрений, ярий; роз ярений (який утратив самовладання, досяг граничної люті), роз ярілий, озвірілий Пор. безтямний 1), безтямний 2), несамовитий I, 1),… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»